Більшість львів’ян прихильно ставляться до прийняття спільних рішень міської влади та церкви у сферах освіти, соціального захисту, громадського життя та облаштування міського простору. Проте негативно у питанні зняття чи призначення чиновників. Про це свідчать результати соціологічних досліджень Українського центру вивчення громадської думки «СОЦІОІНФОРМ», повідомило Гал-інфо.
Не секрет, що львів’яни доволі активно відвідують церкву – близько 70% роблять це не рідше, ніж раз на місяць. Також церква традиційно має один із найвищих показників довіри з-поміж усіх соціальних інститутів.
Соціологи вирішили запитати, чи можливі точки дотику між церквою та міською владою. Зокрема, як ставляться львів’яни до спільних рішень Церкви і міської влади у низці сфер життя громади: освіті, соціальному захисті, організації і проведенню громадських заходів, облаштуванні міста та призупиненні діяльності/ зняттю окремих чиновників.
Виявилось, що більшість львів’ян прихильно ставляться до прийняття спільних рішень міської влади у сферах освіти, соціального захисту, громадського життя та облаштування міського простору. Проте негативно у питанні зняття чи призначення чиновників (див. графік 1 і 2).
Соціальний захист. Пріоритетний напрям співпраці Церкви та міської влади. За спільне прийняття рішень у цій сфері виступає 55,9% львів’ян, проти – 18,4%. Отже баланс підтримки становить +37,5%.
Організація і проведення громадських заходів. Також знаходить підтримку серед львів’ян. За спільне прийняття рішень Церкви і міської влади виступили 50,7% опитаних, проти 22,1%. Тож, баланс підтримки позитивний +28,6%
Облаштування міста (пам’ятники, сквери, тощо). Долучення церкви до рішень у цій сфері компетенції міської ради вітає понад половина львів’ян - 51%. Однак, проти - виступає уже понад чверть городян - 25,9%. Таким чином, баланс підтримки хоч і позитивний +25,1, та все ж може спричинити громадську дискусію.
Освіта. Участь церкви у цій сфері усе ще має позитивний баланс підтримки +23,4. Однак з-поміж підтриманих напрямів спільного прийняття рішень викликає найбільше сумнівів. «За» виступили – 49,1%, «проти» - 25,7%, «ані за, ані проти» - 25,2%.
Призупинення діяльності/зняття окремих чиновників - єдиний напрямок, у якому участь церкви не вітається. «Проти» цього виступили 44,9% опитаних, «за» - 27,8%. Тож баланс підтримки негативний -17,1%.
Таким чином, львів’яни не проти, щоб Церква впливала на прийняття рішень у сфері життя громади, але проти її впливу безпосередньо на владу.
Спільне прийняття рішень церкви і міської ради найбільш прихильно сприймають люди пенсійного віку – поза 60 років. Найбільш критично – вікова група 30-45. Наприклад, баланс підтримки спільних рішень у сфері соціального захисту серед осіб пенсійного віку – 46%, у віковій групі 46-59 років – 39%, серед молоді до 29 років – 17%, тоді як у групі 30-45 років лише 13%. Ця тенденція властива для всіх питань.
