Осінь – найкращий час не лише для прогулянок золотавим лісом, але і, на жаль, для застуди. Як вберегти себе від хвороби, чи, якщо вже пізно, одужати у найкоротші строки? Середньовіччя має свої вельми смачні рецепти!
Що варто їсти восени, якою їжею лікуватися і чому цукор є майже панацеєю читайте сьогодні у #medieval_why від Стефанії Демчук опублікованому на сторінці Центру середньовічних та ранньомодерних студій Symbolon у Facebook.
Гуморальна теорія, яка пронизувала усі сфери середньовічного життя, не оминула і пори року. Кожна пора мала свої визначені характеристики і сприяла переважанню відповідних рідин-гуморів в організмі людини. Так, осінь вважалась сухою і холодною і, отже, призводила до збільшення небезпечного, з точки зору середньовічної медицини, гумору – чорної жовчі (меланхолії). Чорна жовч робила людину лякливою та сумною; більше того, надмір чорної жовчі загрожував здоров’ю мозку і призводив до епілепсії. Тут висновки середньовічних лікарів звучать напрочуд сучасно – образ осені як ідеальної пори для сезонної депресії знайомий нам усім.
Окрім меланхолії осінь загрожувала застудами, адже її холод (як буквальний, так і гуморальний) і сухість вели до лихоманок: вони «висушували» найважливіший для людини гумор – кров, вологу та теплу. Саме тому рекомендації щодо осіннього меню для здорових і хворих полягали, головним чином, у компенсації браку «крові».
Як же надолужити брак тепла і вологості в організмі? Тут прийде на допомогу «правильна» їжа, яка має потрібні характеристики. Довідатись, що саме варто з’їсти, щоб активно посприяти збільшенню потрібного гумору, можна було спеціалізованих трактатів («Regimen Sanitatis», «Tacuinam Sanitatis»). Вони радили виноград і гранат, лісовий горіх і мигдаль, м’ясо птиці та оливкову олію, вершкове масло і жовтки.
Якщо ж ви шукали не просто перелік «кровогінних» продуктів, але й відповідні рецепти, то варто було звернутись до посібників для «добрих дружин». Одним з таких посібників був «Паризький господар» («Le Ménagier de Paris», 1393), написаний, за запевненням автора-невідомого парижанина, на прохання його п’ятнадцятирічної дружини. Дівчина, як він пояснює, через свій вік і сирітство зовсім не знала, як бути гарною дружиною та вести господарство. Саме тому містянин взявся за цей порадник, теми якого варіюються від духовного життя до кулінарних тонкощів. Кухні присвячений другий розділ трактату, з якого ми і запозичимо декілька рецептів для хворих.
- «Фламандська юшка». Доведіть до кипіння казанок з водою, потім для кожної миски збийте чотири яєчних жовтка з білим вином, та повільно вилийте це у казанок з окропом, [потім] ретельно перемішайте і додайте солі за смаком; коли ж суміш закипить, то зніміть її з вогню. Nota/Завважте. Якщо ви готуєте лише одну миску для хворого, то покладіть до неї п’ять жовтків.
- Курячий бульйон (і він вас здивує!). Готуйте курку, доки вона стане зовсім м’якою; потім розтовчіть її разом з усіма кістками у ступі, додайте бульйону (у якому вона варилась), процідить та додайте цукру. Навіщо ж цукор у «м’ясному» рецепті? Відповідь дуже проста: цукор наділявся виключними «кровогінними» якостями, а його дія за ефективністю прирівнювалась до справжніх ліків. Саме тому він присутній у кожному другому рецепті страв і напоїв для хворих чи ослаблених організмів.
- Солодкий відвар. Візьміть води та доведіть її до кипіння, потім для кожних чотирьох літрів води покладіть миску з верхом ячменю, і не важливо, чи він буде очищеним, та лакриці на два паризьких деньє, також фіги. Варіть, доки ячмінь не розкриється, а потім процідить через два чи три шари льняної тканини, а у кожний кубок [перш, ніж наливати напій], додайте значну кількість цукру-піску.
ЯкЯкщо хочете дізнатись більше про їжу доби середньовіччя, то дослідники запрошують на лекцію Смачно і небезпечно? Радощі та незгоди середньовічної кухні, яка відбудеться 9 листопада у Підземелля Гарнізонного храму у Львові!
Нагадаємо, як повідомляло Гал-інфо, середньовічні кухарі винайшли страви, які могли не лише нагодувати поважного гостя, але розважити, здивувати, а часом і шокувати чи викликати огиду.
