Як воєнний стан загальмував децентралізацію у регіонах України, - Німецька хвиля.
Введення воєнного стану у десяти областях України вплинуло на виборчий процес: призначені на 23 грудня вибори до рад 52 об'єднаних територіальних громад (ОТГ) не відбудуться через пряму законодавчу заборону, заявив 5 грудня спікер Верховної Ради Андрій Парубій під час виступу на форумі з децентралізації у Києві.
Для більшості громад ці вибори мали бути установчими - після обрання ради, завершується утворення громади, яка об'єднує кілька міст чи сіл. Тож скасування голосування загальмовує процес децентралізації, на пришвидшені якого наполягають як прем'єр-міністр Володимир Гройсман, так і президент Петро Порошенко. Саме від нього і походила ініціатива запровадження воєнного стану.
Правова колізія
"Я зроблю все від мене залежне... щоб підготувати необхідні законодавчі ініціативи, які б дозволили провести вибори в ОТГ",- заявив Петро Порошенко 27 листопада в інтерв’ю українським телеканалам, наступного дня після голосування парламенту за воєнний стан.
Утім вже за два дні Центральна виборча комісія (ЦВК) ухвалила постанову, де наголошувала на законодавчій забороні проведення виборів під час воєнного стану. Однак формально самих виборів у десяти областях ЦВК не скасувала. "Найімовірніше, нинішній склад просто не захотів брати на себе таку відповідальність. При цьому ЦВК наказує виборчим комісіям на місцях зупинити виборчий процес: здати печатки, документацію, припинити реєстрацію кандидатів. Тобто фактично вибори скасовані",- пояснює механізм рішення колишній член ЦВК Андрій Магера.
Все ж, 3 грудня президент України вніс до парламенту обіцяний законопроект. У ньому лаконічно пропонувалося не поширювати передбачену законом "Про правовий режим воєнного стану" заборону проведення виборів на голосування 23 грудня "з метою забезпечення конституційного права громадян обиратися та бути обраними". Тож свою обіцянку президент виконав лише формально.
Вже не встигнути
Законопроект президента і досі не розглянутий профільним парламентським комітетом з питань нацбезпеки і оборони. Втім, навіть у разі схвалення законопроекту у сесійній залі поновити вибори вже не вдасться, стверджує голова правління громадської організації "Опора" Ольга Айвазовська. Її організація стежить за дотриманням виборчого законодавства. "Виборчий процес зупинений, тож дотриматися термінів, передбачених законом на проведення виборів в ОТГ і встигнути до 23 грудня, - не вийде",- пояснює вона.
І Айвазовська, і Магера звертають увагу на невизначеність питання із оголошенням нових виборів до рад півсотні нових громад, адже попередні формально не скасовані. "Закон передбачає, що нові вибори президента чи Верховної Ради мають бути оголошені протягом 90 днів із дати припинення воєнного стану. Однак там ні слова не сказано про перші вибори до рад ОТГ",- зазначає голова правління "Опори”.
У кількох селищних радах Херсонської та Миколаївської областей, навколо яких мало відбутися створення нових громад, DW також не змогли пояснити терміни та механізм поновлення виборів.
Київський політолог Володимир Фесенко вважає, що суттєвої затримки із поновленням виборчого процесу не відбудеться. "Якщо воєнний стан не подовжать, то немає причин, щоб не поновити місцеві вибори в грудні або на початку січня. В крайньому випадку їх можуть об'єднати із президентським 31 березня, щоб заощадити на процесі",- розмірковує він.
Що буде з фінансуванням?
Значно більший вплив слід очікувати на економічне життя об'єднаних громад, вважає Айвазовська. Адже після утворення ОТГ мають функціонувати в межах так само об'єднаних місцевих бюджетів, до того ж мають право на безпосередні субвенції з держбюджету. "Ці нові бюджети ОТГ вже сформовані, однак не затверджені радами, які не оберуть цього року. Тож громади від початку року знову впадають у залежність від районних чи обласних адміністрацій, у яких змушені "вибивати” собі фінансування",- пояснює Айвазовська.
Саме через шкоду для бюджетного процесу, на її думку, ЦВК не має затягувати із поновленням виборів до ОТГ "воєнних" областей. Йдеться про фінансування освіти, медицини та комунального господарства населених пунктів, де мешкають понад 330 тисяч громадян.
