Українським шахтарям увірвався терпець. Профспілки гірників Західного Донбасу та Західної України вирішили об'єднати зусилля, аби спільно вимагати в уряду вирішення проблем з експортом електроенергії. Адже на сьогодні експорт — єдина можливість налагодити збут і електроенергії, і як наслідок — вугілля.
Через обвал виробництва електроенергії нині і склади “Львіввугілля”, і склади “Павлоградвугілля” (обидва підприємства добувають енергетичне вугілля) буквально завалені паливом. Так, на шахтах Львівщини накопичено уже понад 100 тисяч тонн вугілля, і з кожним днем запаси зростають на 4-4,5 тисячі тонн. У Павлограді складські запаси перевищили 280 тисяч тонн. Через відсутність збуту підприємства не можуть заробляти кошти навіть на зарплати гірникам. Інша проблема — газове вугілля не придатне до тривалого зберігання, воно швидко втрачає якість, а у літню спеку може навіть загорітись.
“У травні ми десять днів простоювали. Зараз стоїть питання про те, що знову можемо стояти і у червні, - каже голова Дніпропетровської територіальної організації працівників вугільної промисловості Сергій Юнак. - Сьогодні працівників зіштовхують лобами між собою. Цього робити не можна, бо ми маємо бути єдині в Україні. Є пряма залежність видобутку нашого вугілля від електроенергії. І цю проблему треба вирішувати спільно. Шахтар є шахтар — чи то у Західному Донбасі, чи у Добропіллі, чи на Західній Україні. Є держава, є бізнес, і є люди праці. Давайте усі сядемо і домовимось. Сьогодні вимагати локального вирішення проблеми, зокрема по Червонограду, нема сенсу. Це не вирішить проблеми в цілому”.
За оцінкою профспілок, у 2014 році лише експорт електроенергії забезпечував обсяг спалювання вугілля на рівні 6 млн. тонн на рік. У 2015 р. обсяги експорту електроенергії обвалилися з 9,8 млрд квт/год до 3,6 млрд квт/год, що негативно відбилося на спалюванні вугілля. Це еквівалент майже чотирьом мільйонам тонн вугілля. Вирішити проблему з експортом в уряді обіцяли ще у лютому цього року. Однак постава, яка могла б зробити ціну на українську електроенергію конкурентною на зовнішніх ринках, досі не прийнята. Ще на початку червня документ, підготований Мінененерговугілля, пройшов погодження НКРЕКП та АМКУ, однак уряд його досі не прийняв. А без цих змін українська електрика виходить дорожчою, ніж польська чи угорська. Не дивно, що за таких умов попиту на неї нема. Як наслідок, замість обіцяного відновлення у червні експорт електроенергії встановив черговий антирекорд. Комерційні перетікання у цьому місяці впали до 150 МВт при максимально можливих 650 МВТ, тобто потужності використовуються лише на 20%. Це історичний мінімум.
