Дядечко Фройд, потрапивши на сесійне засідання Львівської обласної ради, плакав би, та ні, ридав би наче мала дитина - від щастя, адже в сесійній залі для відомого психіатра пропонується одразу 116 екземплярів для вивчення і кожен по- своєму унікальний.
До таким міркувань підштовхнули вчорашні, 28 лютого, події на сесії Львівської обласної ради, коли депутати кілька разів змінювали свою думку, не користуючись при цьому здоровим глуздом.
Отож, депутати Львівської обласної ради зібралися на чергове сесійне засідання. В залі був аншлаг. Прийшли навіть ті, котрих рідко зустрінеш в сесійному залі, або хоча б в коридорах ради, або й взагалі на вул. Винниченка. Після всіх формальностей та велетенської кількості звернень до кого завгодно депутати взялися за найцікавіше – розгляд питання про політичну ситуацію в Україні та на Львівщині зокрема. Однак за цим питанням було завуальовано значно цікавіше – вирок довіри-недовіри голові Львівської ОДА Михайлові Костюку.
Костюк прийшов і мовчки спостерігав за грою м’язів депутатського корпусу. Із найпростішого курсу «Загальної психології», який вивчають практично всі, хто побував за партою університету, відомо, що таке сублімація. Але для тих, хто не знає, пояснимо, що сублімація – це психоаналітичний термін, що означає один із психологічних захисних механізмів. Отже, сублімація виявляється у заміні людиною однієї потреби, важливішої, але такої, яку не повністю можна задовольнити, іншою потребою, менш важливою, але такою, яку задовольнити можна. Процес сублімації відбувається у тому разі, якщо людині чомусь не вдається оволодіти привабливішим для неї об’єктом і задовольнити тим самим свою актуальну потребу. Але річ і в тому, наскільки та потреба є актуальною? Під час розгляду питання оцінки роботи Львівської ОДА та її голови Костюка депутати сублімували сповна. З моменту початку розгляду цього питання із депутатським корпусом стали відбуватися дивні речі… Стан Костюка в цей час можна охарактеризувати, як мовчання ягнят.
Голова фракції «Фронту змін», яка була ініціатором недовіри, Степан Кубів під час формування пунктів рішення заявив, що питання недовіри знімається, а губернаторові, попри неоднозначні і скандальні повідомлення (про нього), дають трохи часу, щоб він підготував звіт, за результатами якого і прийматимуть відповідне рішення.
Дивно, чому депутати, саме під час сесії дійшли думки, щодо «скандальних публікацій у ЗМІ» слід було б додати трохи економічних провалів, хоча, на думку вартових свободи слова, «скандалів» цілком достатньо для недовіри губернатору. Однак Степан Кубів закинув голові Львівської ОДА відсутність створення нових робочих місць, проблеми з казначейством, тиск на громадськість і на ті ж ЗМІ. Зокрема, він повідомив, що мешканцям районів Львівщини не дозволяли виїхати на суботній мітинг опозиції до Львова, їм чинили перешкоди міліція і районні адміністрації. Нашоукраїнець Олександр Старовойт також заявив, що суперечливої інформації про голову ОДА у львівських мас-медіа досить, щоб висловити оцінку його діяльності.
«Від голови ОДА чекали якісних змін, але нічого не відбулося», – додав Степан Кубів, підсумовуючи діяльність голови Львівської ОДА за три місяці роботи.
Попри це все Степан Кубів таки висловив пропозицію заслухати звіт Костюка на наступному пленарному засіданні. Такий поворот здивув його колег-депутатів. Зокрема, фракція партії УДАР у Львівській обласній раді відмовилася голосувати за «політичні» рішення. Керівник фракції Оксана Юринець заявила, що не бачить доцільності голосувати за звернення до органів державної влади і Президента, адже від цього немає ніякої користі. Також її обурила позиція колег з опозиції, «які декларують одне, а потім відмовляються від цього».
Вона зазначила, що УДАР готовий був голосувати за недовіру голові Львівської ОДА Михайлові Костюку, однак після того, як розгляд питання перенесли, УДАР прийняв рішення взагалі ні за що подібне не голосувати. Справедливості заради додамо, що три депутати від УДАРу ніяк не впливають на прийняття рішень в облраді, хоча і мають право на свою позицію.
Після виступів голів фракцій нарешті німота Костюка минула, і він забажав висловитись. У своєму виступі губернатор зазначив, що залишається патріотом і прихильником свобод, а у Львівській ОДА працює команда професіоналів, і в області є всі передумови, щоб покращити економічний результат. Голова ОДА додав, що звітувати за сто днів роботи – смішно і не прагматично. Голова фракції «Фронт змін» запитав у нього, чи це означає, що він не звітуватиме. Костюк зауважив, що не говорив такого, але 100 днів – надто малий термін для об’єктивного звіту.
Тоді Степан Кубів знову здивував. Сказав, що нема сенсу відкладати розгляд питання на наступний раз. Вони, мовляв, хотіли зробити все об’єктивно, але коли звітувати ніхто не буде… . Водночас депутат додав, що у разі висловлення недовіри рада може отримати протест прокурора на своє рішення, але це не суттєво.
Після цього стало зрозуміло, що з пунктами депутати заплуталися остаточно. Когнітивний дисонанс Степана Кубіва перекинувся на всіх депутатів. У засіданні сесії зробили перерву. Депутати пішли радитися, яке саме питання виноситимуть на розгляд – негативну оцінку діяльності голови Львівської ОДА чи недовіру йому.
Згодом депутати почули геть інший проект рішення. В результаті Львівська обласна рада ухвалила акт про суспільно-політичну та соціально-економічну ситуацію в Україні та у Львівській області. Рішення містить кілька пунктів. Серед них – визнати незадовільною роботу Львівської ОДА під керівництвом Михайла Костюка. В останній момент депутати вилучили із проекту підпункт про висловлення недовіри голові Львівської ОДА. За рішення в цілому проголосувало 69 депутатів.
Своїм рішенням депутати зобов’язали Костюка прозвітувати про виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області за 2011 рік на ІІ пленарному засіданні XV сесії Львівської обласної ради VІ скликання.
За підсумками всього цього пустого галасу постає питання – навіщо? Єдине можливе пояснення: опозиційні депутати провели галасливу розвідку боєм. Костюк, який увесь час мовчки слухав, як депутати обговорюють його так, начебто його в залі й нема, зрештою, покликам журналістів на брифінг.
Очікувались емоції та різкі судження про депутатський корпус. Але ні. Костюк вирішив пофілософствувати на тему порожнього галасу і політичного виру. Він говорив щось про зачинені і відчинені вікна, про протоптані доріжки до бюджету і нічого у свій захист. Натякнув Костюк лише на те, що конфлікт його з депутатами криється лише у політиці, і він, як «людина Президента», не дозволить використовувати бюджетні кошти задля піару.
Підсумовуючи події у сесійній залі, напрошується висновок, що питання недовіри – це чергове політичне питання, а те, що депутати дали задній хід, може означати лише одне – гра на двоє воріт. З одного боку, вони показали виборцям, що представника Президента вони не приймуть в області, ким би він не був, а з іншого, апелюючи до здорового глузду, очевидно, розуміють, що чергова заміна губернатора №3 на губернатора №4 не буде сприяти тому, щоб Львівщина посунеться вгору рейтингу регіонів України, адже нині вона перебуває на ганебному, одному із останніх, - 23 місці, а це для Галицького П’ємонту справжня ганьба. Окрім того, наближаються вибори, відповідальність за проведення яких покладена на голову Львівської ОДА. Так чи інакше, але домовлятися з Костюком таки доведеться тим, хто бажає стати нардепами, а голосування недовіри цьому не сприятиме. Звісно, якщо не вдасться домогтися його звільнення.
Однак на цьому історія пленарного засідання не закінчується. «Свобода» почала тему переслідування, Партія регіонів заговорила про дискримінацію за політичною ознакою. Для депутата Ігоря Грещука виступ на сесії перетворився на надзавдання. Не встигнувши записатися на виступ у відведений для цього час, він зажадав, аби йому все ж таки надали слово. Після відмови Грещук заявив: «Прошу в сесійній залі демократію по-свободівськи не наводити» і впевнено пішов до трибуни. Там депутат Грещук без слів простояв хвилин двадцять, поки голова Львівської обласної ради Олег Панькевич не змилостивився. Колеги-депутати не були такими ж добрими, і протягом усього часу, коли виступав Грищук, гупали по столах та плескали в долоні. Але Грещук не здався і, завершивши свій спітч, полишив трибуну з гордо піднятою головою. Дивно, що його колеги з фракції не стали в оборону свого лідера, а просто збоку спостерігали, як Грещук одиноко намагається відстояти честь свого Президента.
Поки голова фракції Партії регіонів опирався психологічному тиску, на вулиці його підтримували «Молоді регіони». Ілюзію мітингу створювали наряди міліції та сині фірмові жилетки. Мітингувальники вимагали від депутатів відчепитися від Президента та самим прозвітувати за свою роботу.
«РозКОДуйтесь і працюйте», – кричали вони, але в сесійній залі їх не було ні чути, ні видно.
Зрештою, через кілька годин про мітинг «молодих регіонів» під стінами Львівської обласної ради вже нічого не нагадувало.
Після обідньої перерви, завершивши всі політичні «розбори», депутати нарешті заходилися біля господарських питань. До кінця робочого дня залишалося лише три години, поспіхом затвердили десять програм та ухвалили тринадцяти звернень до центральних органів влади. При цьому програми депутати обговорювали не так активно, як звернення та політичні питання. Взяли тайм-аут до 13 березня, коли депутати знову говоритимуть про недовіру Костюку.
Розмірковуючи над побаченим, дійшла думки, що над входом до Львівської обласної ради, як на пачці цигарок, треба розмістити застережний напис: «Тривале перебування на сесії обласної ради призводить до нервових зривів та серйозних психічних розладів». Бережіть здоров`я!
Анна Новик.
