Абітурієнти, які вступають на факультет журналістики ЛНУ імені Івана Франка, щороку беруть участь у творчому конкурсі.
«Цьогорічний творчий конкурс у вступній кампанії на факультет журналістики – це не просто чиїсь мрії, сподівання, розпач і смуток, але й справжнісінький «клондайк» «перлів», зрозуміти та перевершити які просто неможливо. Подаємо найцікавіші з них, зберігши стилістику та мову», – зазначено в дописі сторінці Словосвіт у Facebook, створеній працівниками факультету. Вони зібрали найцікавіші фрази цьогорічних абітурієнтів.
«Шедеври» абітурієнтів поділено на умовні дві частини. Насолоджуйтеся!
«Слово давно припинило бути горобцем» (Перли абітурієнтів 2016). Ч. 1.:
- Слово давно припинило бути горобцем.
2. У сучасному світі журналіст відіграє роль посередника між подією та людиною.
3. Країна виростила таланти на своїх скронях.
4. Соціум працює за «стадним інстинктом».
5. Тільки окремі особи розвиваються у правильному напрямі.
6. Брехня слугує опіумом для суспільства.
7. Наведу я приклад зв’язаний з коханням, хоть я ще і не зустрів свою другу половинку, але в тому дуже сильно розуміюсь.
8. Тисне в грудях і постає у горлі серце комом.
9. Одеса, Сталінград, Берлін – це далеко не повний перелік міст-героїв.
10. Так, революцію дійсно творять люди, а розповсюджують її журналісти.
11. Загинув наставник Хмельницького – син Тиміш.
12. Я герой за гратами грудної клітини.
13. Мені на розум спадає думка.
14. Різниця між батьками і політиками лиш у тому, що перші не брешуть.
15. Так, чому люди сплять? Їх присипає влада, наче безпритульних собак.
16. Що таке мода? Це те, що приходить здалеку і диктує тенденції у сучасному світі.
17. ЗМІ намагаються кричати голосніше, але не всі чують.
18. Я журналіст мірового рівня.
19. Кожен має бути великим, у душі своїй стояти, вилитий із бронзи, на гранітному постаменті.
20. З тих пір на язиках людей з’явилась нова абревіатура: «АТО».
21. Ми заснули таким міцним сном, що наступили знову на тіж граблі.
«Уся абсолютно планета роззявила рота». (Перли абітурієнтів 2016). Ч. 2.:
- Україна була ніби дівчина в вінку, але гола та боса.
2. За часів Другої Вітчизняної війни…
3. Ці жайворонкові, милозвучні та дзвінкі слова заляжуть у твоїм серці товстим шаром епітелію.
4. Журналіст – це є і очі, і вуха, і ніс суспільства.
5. Цей вислів став епопеєю серед народу.
6. Мова… Саме вона вирізняє нас з інших тварин.
7. Тож пам’ятати про свою мову можна не лише поїхавши у гості до бабусі, яка є найбільшим знавцем суржиків у сім’ї.
8. Уся абсолютно планета роззявила рота.
9. На моїх очах влада чорніє днем за днем, і кольору такого не вигадати вже темнішого.
10. Максим Рильський у вірші братові Т. Шевченку писав…
11. Тобто дай нам сенсацію і ми будемо ситі, обдумуючи її, неначе собака кістку.
12. Ви скорше всього читаєте і думаєте, що пише то божевільна і чому вона пхає свого носа в журналістику?
13. Княгиня Ольга була двосторонньою особистістю.
14. Мене осінило, що від бездіяльності я тупію.
15. Шкода, що ви не можете побачити скільки думок в моїй голові.
16. Довірившись Любці Дереш…
17. Богдан Хмельницький укладав безліч угод з успішними країнами, і це було дуже вигідно для Київської Русі.
18. Торкаючись теми патріотизму, мені хочеться подати і відомого українського письменника, шістдесятника Василя Симоненка. У 1944 р. цей митець написав чудовий вірш «Любіть Україну».
19. Написавши ці рядки я зрозуміла наскільки вони похожі на цей самий популізм.
20. Я вкладаю в землю серце і вона віддячує мені тим самим.
21. У бога успіху хвіст на чолі, і якщо його один раз не зловити, то далі буде вже важче. gazeta.lviv.ua
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ