У Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького минулого тижня (27 листопада 2020 року) відбувся захід – підсумкове засідання проєкту «Єдність у різноманітності. Про це Гал-інфо повідомили у Музеї.
Мовно-культурна неповторність етнографічних груп. Бойки», який був реалізований за підтримки Міністерства молоді і спорту України. Під час зустрічі було презентовано результати експедиційної частини проєкту, що відбувалася 1-5 листопада цього року на Бойківщині. У проєкті уже традиційно взяли участь учні і студенти із 14-ти областей України: вони відвідали визначні історико-культурні місця Сколівщини і Турківщини, поспілкувалися із автохтонами, пізнавали бойківську духовну і матеріальну культуру зблизька.
[[342846]]
На підсумковому засіданні учасники проєкту поділилися враженнями від перебування на Бойківщині. Майже кожен із них відзначив, що бойки – цікава й неординарна етнографічна група, яку однозначно варто вивчати й популяризувати. Першим кроком до такої популяризації стали реалізовані за проєктом промоційне відео, фотовиставка і навчально-методичний посібник «Єдність у різноманітності. Бойки», до якого ввійшли експедиційні матеріали зі Стрийщини відомих львівських етнологів Володимира Галайчука, Романа Сілецького та Григорія Рачковського, а також учнівські есе із рефлексіями про Бойківщину.
Легендарна церква з с. Кривки: мандрівка у бойківські гори
Керівник проєкту, Володимир Виговський (ГО «Студентський клуб», Житомир), висловив удячність Міністерству молоді і спорту за підтримку, а учасникам – за вмотивованість і дисциплінованість під час роботи проєкту, адже працювати довелося в достатньо стиснених часових рамках, та ще й в умовах карантину.
Леся Гарасим, заступник директора Музею народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, подякувала команді однодумців за свідомо обрані пріоритети у своїй професійній діяльності і зазначила, що виховання поваги молоді до традиції – шлях доволі непростий, проте цікавий та багатообіцяючий: що більше досліджуватимемо культурне розмаїття родового дерева, то міцніше будемо сплітатися у його древньому корені.
Зруйнована бурею: як з бойківської церкви постала цвинтарна каплиця
Володимир Галайчук, доцент кафедри етнології ЛНУ ім. Івана Франка, як один із упорядників згаданої уже книжки, відзначив оперативність, ексклюзивність та комплексність як самого проєкту, та і його результатів, адже, за його словами, у сучасних умовах не так уже й легко науковцям дістатися до більш широкої аудиторії.
Таємниці бойківської церкви Михаїла з с. Тисовець
Андрій Німець, голова львівського товариства «Бойківщина», зазначив, що товариство сьогодні робить усе можливе, щоб підтримувати інтерес до бойківської культури: організовує спільні з профільними кафедрами експедиції, підтримує тематичні видання, а нещодавно у Львові з’явився смачний простір бойківської культури – ресторація «Бойківська гостина», де вивчають, шанують, люблять і пізнають традиції бойківської кухні, а ще формують міні музей та невелику бібліотеку – саме там можна ознайомитися зі змістом видання.
Хата князя: як у Львові відродили інтер’єр давньої бойківської хати
Проєкт «Єдність у різноманітності» реалізований уже втретє. Попередніх років експедиційні виїзди відбувалися на Полісся і Гуцульщину. Цьогоріч до організації, окрім Житомирського і Львівського університетів, доєднався ще й Музей народної архітектури і побуту у Львові ім. Климентія Шептицького, а також етнографічні товариства «Бойківщина» зі Львова і Самбора.
