Допомога внутрішньо переміщеним особам на Львівщині: як це робить влада, громадські організації та самі ВПО.
Від початку повномасштабного вторгнення Львівщина стала регіоном, де багато українців знайшли прихисток від війни. За даними на травень 2023 року, у Львівській області у Єдиній інформаційній базі даних зареєструвалось понад 237 тисяч внутрішньо переміщених осіб. З них більше ніж 68 тисяч — це діти. Однак це лише приблизний показник. Реальна кількість внутрішньо переміщених українців, які живуть на території області, більша, але точно підрахувати її неможливо. Про те, хто та як допомагає цим людям, як працюють над їхньою інтеграцією та як ВПО підтримують самі себе — розповідаємо далі.
Як влада допомагає ВПО на Львівщині
З початком повномасштабного вторгнення виконавча влада на Львівщині долучилася до допомоги внутрішньо переміщеним українцям, що прибували у регіон. Однак, крім гуманітарної допомоги, влада майже одразу зосередила свої зусилля на забезпеченні ВПО житлом. Згодом іншим важливим фокусом у роботі стала розробка цілісної системи підтримки внутрішньо переміщених осіб на Львівщині.
Так, у Львівській області виникла система консультативно-координаційних центрів для ВПО. Їх створили при районних військово-цивільних адміністраціях Львівської області. У цих центрах внутрішньо переміщені українці у будь-який час можуть отримати необхідну гуманітарну, юридичну чи психологічну допомогу, інформацію щодо соціальних послуг чи працевлаштування. Також центри організовують різноманітні заходи для ВПО, зокрема зараз у громадах тривають зустрічі з родинами військовослужбовців та фокус-групи для людей старшого віку.
Яку допомогу надають громадській організації
Влада — це не єдине джерело допомоги для ВПО на Львівщині. Громадські організації також одними з перших включилися в допомогу внутрішньо переміщеним українцям, що знаходили прихисток на Львівщині. Вони допомагали й гуманітарно, і з поселенням людей, і надавали психологічну підтримку. Попри те, що усі ці аспекти допомоги й далі залишаються актуальними, наразі основним фокусом роботи громадських організацій стає саме психосоціальна допомога.
Однією з організацій, яка допомагає внутрішньо переміщеним особам є благодійний фонд “Карітас-Львів УГКЦ”. У фонді є можливість надавати гуманітарну допомогу, продукти, ліки, деякі предмети гігієни та побутові речі. Проте разом з цим організація створила й кризово-консультаційний центр, який надає психологічну, юридичну та адвокаційну допомогу, зокрема для ВПО.
Свій до свого по своє: як внутрішньо переміщені українці допомагають самі собі
Попри допомогу від влади та громадських організацій внутрішньо переміщені українці надають підтримку й один одному. Так, з бажання ВПО допомагати таким самим людям народилася мережа центрів “ЯМаріуполь”, що працює й у Львові.
“ЯМаріуполь.Львів” — це центр, що створений за підтримки Маріупольської міської ради, та надає допомогу переселенцям з Маріуполя, які евакуювались на Львівщину. Наразі йдеться про підтримку близько 4 тисяч маріупольців, що мешкають у Львові та області.
“Ми допомагаємо маріупольцям та мешканцям Маріупольської територіальної громади. Надаємо гуманітарну допомогу — продуктові та гігієнічні набори, також у нас є можливість отримати консультацію юриста, рекрутера, психолога, лікаря, консультацію щодо зруйнованого та знищеного майна”, — розповідає старша адміністраторка львівського центру “ЯМаріуполь” Оксана Михайлишин.
Крім того, організація має ще й побутовий центр у Львові, де можна відвідати стоматолога, перукаря чи зробити манікюр, а також попрати та відремонтувати одяг. Також у такому побутовому центрі є зона коворкінгу, де всі охочі маріупольці можуть працювати. Послуги побутового центру безкоштовні для вразливих категорій населення — пенсіонерів, людей з інвалідністю та їхніх опікунів, багатодітних родин. Водночас інші внутрішньо переміщення маріупольці муситимуть оплатити лише вартість матеріалів.
Разом з тим у центрі влаштовують різні події, майстер-класи, концерти та екскурсії.
“Допомога своїм від своїх корисна тим, що ми можемо відчути себе в такому маленькому, домашньому осередку. Маріупольці кажуть, що вони тут як вдома. Домашня атмосфера дуже підтримує” — акцентує Оксана Михайлишин.
Інтеграція внутрішньо переміщених осіб на Львівщині: Ради ВПО як один з інструментів
З локалізацію активних боїв та деокупацією окремих регіонів України, частина внутрішньо переміщених осіб повертається до своїх домівок. Проте значна частина людей все ж не може зробити це через продовження бойових дій чи втрату власного житла. Чимало українців вирішують залишатися на тривале або постійне проживання у нових для себе містах та громадах. Усе це актуалізує питання інтеграції ВПО у нових середовищах.
Для того, щоб цей процес проходив якомога комфортніше для самих внутрішньо переміщених осіб, в України розпочали створення Рад ВПО. Завдяки цій ініціативі люди, які через війну в Україні переїхали в інше місто чи регіон, можуть стати повноцінними учасниками економічного та громадського життя у своїй новій громаді.
Рада ВПО — це консультативно-дорадчий орган, який об’єднує між собою внутрішньо переміщених осіб з проактивною громадянською позицією, відповідними досвідом і знаннями, щоб ефективніше захищати права та інтереси ВПО в регіоні. Така рада діє на добровільних, позапартійних і волонтерських засадах.
Наприкінці вересня відбулось перше засідання Ради ВПО й у Львівській області. Під час нього обрали голову, заступника та секретаря.
“Ця рада об'єднує людей, які пережили внутрішнє переміщення, які втратили своє рідне місто, рідний дім, але не втратили віру у майбутнє. Це місце, де вони можуть обговорювати свої питання, ділитися досвідом і знаходити відповіді. Участь у раді — це більше, ніж просто обговорення. Це спільна справа, де кожен може допомогти іншому. Тут люди об'єднують зусилля, щоб забезпечити підтримку іншим внутрішньо переміщеним особам, які потребують допомоги та захисту”, — пояснила радниця начальника Львівської обласної військової адміністрації, керівниця Координаційного центру підтримки цивільного населення при Львівській ОВА Галина Бордун.
Ця рада зможе впливати на рішення, пов'язані з правами та підтримкою внутрішньо переміщених осіб. Люди, які приєднуються до ради, зможуть брати участь у процесі прийняття рішень та вносити свої пропозиції.
Матеріал підготовлено для проєкту “Київський Діалог: Створення в українських регіонах соціального капіталу для громадських ініціатив, орієнтованих на реформи” за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини.
