Слухай онлайн
Політика  |  Економіка

Децентралізацію в Україні гальмують голови ОДА та РДА

Скільки ще триватиме процес децентралізації та що чекає об’єднані територіальні громади після завершення цього процесу та завершення виборів, - Гал-інфо поспілкувалося з експертом, регіональним консультантом з місцевого економічного розвитку та стратегічного планування у Донецькій області Андріяном Фітьо.

Як проходить в Україні процес децентралізації і чи трапляються перешкоди?

Децентралізація – це одна із базових реформ. Цій реформі підпорядкована медична. Вона забезпечить можливість сільському мешканцю отримувати такі медичні послуги, які отримає мешканець міста. Якщо бути відвертим, то і мешканець міста не завжди отримує той базовий набір медичних послуг, який передбачений Конституцією. Це трагедія, бо статистичні показники смертності, особливо чоловічої, свідчать, що крива йде вниз. Щороку все більше помирає чоловіків і поріг смертності весь час понижуються.

Ще одна реформа – це освіта. Вона також вже перезріла і стосується децентралізації. Від цього залежить, як будуть працювати школи, особливо у сільській місцевості. Є певний рейтинг освітніх послуг у світі. Потрібно переглядати підходи до середньої освіти. Це також децентралізація.

З децентралізацією та об’єднанням територіальних громад держава виходить на новий якісний рівень. Децентралізація – це реформа, яка має стосуватися кожного, і люди повинні в цьому розбиратися. Це питання якості життя.

Другим важливим фактором є те, що люди починають розуміти свою відповідальність за прийняття рішень. Зокрема, коли йдеться про вибори. Зараз вже не стільки важливо, кого ми обираємо у Києві. Люди більше цікавляться якістю менеджменту у територіальних громадах.

Територіальна громада – це, фактично, невелика корпорація, яка повинна мати професійний топ-менеджмент. Мають бути професійні юристи, економісти, фінансисти, люди, які займають земельними питаннями. Це не просто ті, хто ходять на роботу, а це набір фахових працівників.

Я брав участь у розробці перспективного плану Львівщини і зараз консультую ряд областей по модернізації перспективних планів. Коли об’єднуються громади, видно, що в однієї громади є хороші ресурси – земля, рекреація і корисні копалини, а в іншої громади нічого нема. Але ми бачимо, що навіть якщо територія не має нічого, але приходить якісний менеджмент, то вона починає розвиватися.

Можете навести приклади таких територій, які вийшли із депресивної зони?

Я можу пояснити, в чому особливість Львівщини. У нас негативний приклад об’єднання малих громад, коли об’єднуються дві-три сільради і кількість мешканців – 4 -5 тис. За нашими розрахунками, самодостатньою може вважатися громада від 10 тис мешканців.

Ходорівська громада (Жидачівського райну) об’єднує 42 населених пункти. Можна сказати, що там уважно підійшли до управління та розробки стратегічних документів. Громада показує хороший поступ.

Грабовецька громада (Стрийський район), де невелика кількість населення, до 4 тис, але там дуже хороша команда і злагоджений менеджмент. Громада показує тенденції до розширення.

Ще одна громада - Гніздичивська (Жидачівський район), де працюють ініціативні люди.

Є й таке, що громада може розвиватися, але нема хорошої команди. Ти можеш не мати ресурсів, але мають бути якісні менеджери.

Якими мають бути результати децентралізації?

Децентралізація призведе до повернення людей з міста на сільські території. Внаслідок реформи якість життя має зрівнятися - як у місті, так і на сільській території. Львів забудовують, але багато будівель стоятиме не витребуваними, бо люди прагнуть кращої якості життя. Якщо у сільській території буде якісна освіта та медицина, то люди туди повертатимуться. Ці реформи створять відтік від великих міст.

А як щодо виборів в ОТГ. Вони досить тривалі у часі.

Вибори в ОТГ потрібно провести одночасно. Це навантаження на область, питання фінансів. Краще зробити в один день вибори, щоб оптимізувати фінансовий ресурс. Однак чомусь цей процес у нас в області розтягнувся. Усі громади матимуть вибори лише у 2019 році. Для чого це потрібно? Ми закликаємо голову Львівської ОДА прискіпливіше поставитись до цієї реформи.

Як приклад, Самбірський район. На сьогодні він роз’єднаний. Половина району – територіальні громади по дві-три сільради, які не є самодостатніми, і розірвали бюджетний процес у всьому районі. Це соціальна нестабільність. Об’єднання має проходити у всьому районі.

Чому гальмуються реформи?

Важливою складовою децентралізації є те, що зникають районні та обласні адміністрації. Хто не зацікавлений? Голови районних і обласних адміністрацій. Фахівці, які займаються децентралізацією, – це могильники цих адміністрацій. Але ж поки ти зберігаєш свій статус, то ти маєш доступ до ресурсів, можеш впливати на процеси. Тому найбільшим гальмом по всій Україні стали районні та обласні адміністрації.

До якого року має завершитися процес децентралізації?

Кінцевих дат нема. В цьому і полягає цікавинка процесу. Тому і писали дорожню карту в офісі реформ. Правда, голова обласної адміністрації так і не зміг її побачити. На жаль, він не спілкувався з реформаторами. Фактично, важливо було, щоб Львівщина стала піонером у цьому. Якби  тоді, у 2015 році, коли ще ніхто не об’єднався по Україні, а Львівська область об’єдналася, то почала б працювати по-новому, то громади отримали б новий подих до життя. Це б в три-чотири рази підвищило інвестиційний клімат в області. Інвесторів цікавить прогнозованість.

Кінцева дата залежить від Конституції. Досі не внесені зміни до Конституції, які б легалізували децентралізацію. Передбачається, що 2018 рік стане цим перехідним етапом, коли приймуть ці норми до Конституції, і ми зможемо конкретно говорити про завершення децентралізації. Кінцевою датою мав би бути жовтень 2017 року, коли закінчується процес формування ОТГ, одночасно слід провести вибори, і ми мали б нову систему управління в державі.

Скільки ще громад без виборів?

50% на Львівщині.

А Україні?

Цей показник приблизно такий же і в Україні. Це велике навантаження на бюджети. Особливо на обласні бюджети. Це велика робота для міністерства фінансів і департаментів фінансів по областях. Це неординарна ситуація, коли одні громади об’єднані в області, а інші – ні. Ідеальним кроком було б об’єднати усі громади одночасно. Я вважаю, що той голова обласної адміністрації, який би це зробив, став би національним героєм.

Чи люди розібралися в децентралізації, чи не виникає дискусій, які були у 2015 році?

Ми пішли шляхом обговорення. Я вважаю, що 2018 рік має бути етапом завершення, вольове рішення має прийняти ВРУ та зафіксувати перспективні плани.

Спротиву фактично нема, все вже перекипіло. Вважаю, що ми на Львівщині найкраще пропрацювали це питання, активно проводили обговорення в громадах.

Після виборів що чекає на громади?

Раніше ми спершу мали приймати державний бюджет, потім вже обласний районний і так далі. Це був цілий ланцюжок, який зараз зникає. Громада на пряму матиме бюджетні відносини. Громада має розуміти, яким ресурсом вона володіє. Вона наділена на це відповідальністю та повноваженнями, відтак, треба грамотно перерозподілити ці ресурси. Тут має бути стратегічне бачення громади того, як вона виглядатиме через 10-15 років. Треба вміти прогнозувати та планувати, зростає інтелектуальна складова в діяльності громади. Ми рекомендуємо, не чекаючи завершення процесу об’єднання громади, займатися своїм стратегічним плануванням.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...